Smart Foundation — 28 липня 2022

Спецпроєкт «Тут-і-тепер»: Подкаст з Дмитром Крапивенком

Вийшов десятий подкаст спецпроєкту «Тут-і-тепер: Історії журналістів на війні». Його героєм став Дмитро Крапивенко - шефредактор програми «Зворотній відлік» на телеканалі «UA:Перший», колишній головний редактор «Українського тижня» - про армію, (не)важливість політичних тем і точки неповернення.

Що робити, 24 лютого Дмитро знав чітко: відправити родину в безпечне місце, зібрати рюкзак і піти до військкомату. О дев’ятій командир відділення сказав збиратися. Ввечері Дмитро вже отримав зброю ― день закінчувався у небезпеці й хаосі.

Армійська служба не стала для Дмитра несподіванкою. Він виріс у родині офіцера у військовому містечку. Його друзі-однолітки, дорослішавши, обирали батьківську професію, тож Дмитро завжди знав, що відбувається в українському війську. А після 2014-го і поготів: тоді не взяв до рук зброю, але став волонтером, і коло спілкування зосередилося на військових і тих, хто поруч з ними.

Читає Дмитро, скільки себе пам’ятає. Краще пропустити сон чи обід, але не можливість прочитати кілька сторінок. Приїхавши додому на початку березня, щоб відпочити, він відразу взяв книжку. І зараз, на війні, теж читає.

- Чим може зайнятися солдат, коли має вільну хвилину? Передусім - подбати про власну гігієну, це обов’язково. Поїсти. І замість того, що бездумно втикатися в соцмережі, я читаю. Це спосіб усамітнитися.

Дмитро вирішив не читати нічого про війну та армію. Звісно, вивчає посібники з тактики або ж інструкції до використання зброї, проте неквапливе вдумливе читання, яке приносить задоволення для нього зараз, - філософська, літературознавча, біографічна література. Про Хічкока, про німецьких романтиків, про класицизм і соцреалізм, про середньовічну релігію. Називає це гімнастикою для розуму. Обов’язково - паперові книжки. Носить їх у кишені й так переповненого наплічника.

- У порожню душу заходять біси страшніші, ніж попередні, - певен Дмитро. - Тому для витіснення російської культури з нашого простору ми повинні заповнювати всі порожнини. Створювати дуже багато українського - і якісного, і примітивного також. Не все може мені подобатися, але воно наше. Так заповнюється порожнеча. А щодо решти - то краще відсутність будь-чого, аніж щось російське.

Мультимедійний спецпроєкт «Тут-і-тепер: Історії журналістів на війні» підготували спільними зусиллями команди PEN Ukraine, Премія імені Георгія Ґонґадзе та The Ukrainians за підтримки благодійного фонду Smart Foundation, Шведського ПЕН і Національного фонду на підтримку демократії.

Слухайте та читайте на зручних платформах, обрати зручну і підписатись можна за посиланням: https://li.sten.to/dxew6rf6

Сторінка проєкту - https://journalistsatwar.gongadzeprize.com.ua/

CRM-форма з'явиться тут